Пам’ятка для підприємців
З 1 січня 2024 року в Україні зросла мінімальна зарплата до 7 100 грн, а також збільшився прожитковий мінімум на одну працездатну особу до 3 028 грн. Разом з ними змінилися й інші платежі, які прив’язані до їх розміру.
Зміст
ФОПи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, повинні дотримуватися граничної межі щодо сум отримуваних доходів. У разі перевищення ліміту ФОПу доведеться перейти на загальну систему оподаткування.
Граничний розмір доходу для ФОП, який надає право перебувати на відповідній групі платників єдиного податку, залежить від розміру мінімальної зарплати. У 2024 році цей ліміт не змінювали, але через збільшення мінімальної заробітної плати у 2024 граничні розміри доходу для ФОП також збільшуються.
Ліміт доходів ФОП у 2024 році
| Група | Сума на рік, грн | Кількість мінімальних зарплат |
| І | 1 185 700 | 167 |
| ІІ | 5 921 400 | 834 |
| ІІІ | 8 285 700 | 1167 |
У разі перевищення максимального порогу доходу, ФОП уже в наступному кварталі буде автоматично переведений до іншої групи єдиного податку або ж узагалі на загальну систему оподаткування.
Сума перевищення доходу оподатковуватиметься за ставкою 15%.
Єдиний податок для ФОП
Суми єдиного податку для I та II групи ФОПів прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. У 2024 році будуть застосовуватися такі щомісячні ставки:
| Група | Максимальна сума на місяць, грн | Показник |
| І | 302,8 | не більше 10% від прожиткового мінімуму станом на 1 січня поточного року |
| ІІ | 1 420 | не більше 20% від мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року |
| ІІІ | Залежить від доходу ⇒ |
– 5% від доходу для неплатників ПДВ; – 3% від доходу для платників ПДВ |
Наведені в таблиці розміри ставок для I та II груп – це максимальні ставки.
Єдинники I та II груп сплачують податок щомісячно до 20 числа (тобто кінцева дата сплати – 19 число місяця).
Для III групи встановлений квартальний звітний період, тому вони сплачують ЄП протягом 10 календарних днів, що настає за граничним строком подання декларації. Проте під час дії воєнного стану ФОПи III групи можуть сплачувати єдиний податок щомісячно.
ЄСВ для ФОП у 2024 році
Єдиний соціальний внесок – обов’язковий консолідований платіж. Він має мінімальний і максимальний розмір:
- мінімальний страховий внесок – 22% від мінімальної зарплати. Але є нюанси: чи людина має інвалідність, чи працює за сумісництвом тощо. Загалом, відповідно до чинного законодавства, цей внесок розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата;
- максимальний страховий внесок обмежений 15 мінімальними зарплатами, встановлених на дату нарахування. Тобто наразі це 106 тис. 500 грн, а з 1 квітня – 120 тис. грн.
У будь-якому разі – має підприємець найманих працівників чи ні – ФОП повинен сплачувати ЄСВ за себе. У 2024 році платежі такі:
| З 1 січня до 31 березня 2024 року | З 1 квітня до 31 грудня 2024 року |
| За місяць, грн | За квартал, грн | За місяць, грн | За квартал, грн |
| 1 562 | 4 686 | 1 760 | 5 280 |
З 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців ФОПи звільняються від сплати ЄСВ за себе. Але за період несплати ЄСВ не зараховуватиметься страховий стаж.
Також ФОПи на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності прибутку. Ця норма діє з 1 січня 2021 року.
Крім того, штрафи та пеня за порушення у зв’язку зі сплатою єдиного соціального внеску не застосовуються протягом дії воєнного стану та 3 місяців після його припинення.
Для всіх підприємців діють єдині квартальні строки для сплати ЄСВ – до 20-го числа наступного за кварталом місяця. Під час дії воєнного стану сплачувати ЄСВ можна щомісячно.
Читайте також: Розповідаємо покроково, як відкрити ФОП у Дії
Що робити мобілізованому ФОПу
Мобілізація в Україні триває. Серед тих, кого вже призвали до лав Збройних сил України, є чимало фізичних осіб-підприємців. У них виникають проблеми та запитання. Наприклад: як подавати звітність, як і які платити чи не платити податки, як ліквідувати ФОП, і чи взагалі потрібно її припиняти тощо.
Згідно ч. 3 ст. 39 «Про військовий обов’язок і військову службу»:
«За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців».
Державну реєстрацію припиняти не потрібно. Це стосується як і, власне, мобілізованих, так і тих, хто підписав контракт.
Що робити з податками та звітністю
У разі невпровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам – підприємцям не здійснюється».
Однак є нюанси.
«На весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу».
Мобілізованих фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнено від нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного податку, а також від подання звітності. Про це йдеться у пункті 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України:
Для цього необхідно подати в орган ДПС за місцем реєстрації заяву і копію військового квитка або іншого документу з центру комплектування, в якому зазначені відомості про мобілізацію.
Зробити це можна або одразу по мобілізації, або протягом 10 днів після демобілізації чи закінченні лікування або реабілітації. Важливо: таке звільнення не залежить від наявності найманих працівників, форми оподаткування, а також групи і ставки єдиного податку.
Крім того, мобілізовані ФОПи звільняються від сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе. Це передбачає пункт 9-2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей же самий пункт роз’яснює, що для цього треба зробити:
«Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.
Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації)».
Що робити ФОПу, який використовує працю найманих працівників і продовжив діяльність
Якщо ФОП, попри мобілізацію, продовжує свою діяльність і має найманих працівників, то згідно з роз'ясненнями ДПСУ, він може на цей час уповноважити іншу особу виплачувати заробітну плату працівникам.
На цю особу покладається обов’язок нараховувати й утримувати із заробітної плати (чи інших доходів) найманих працівників ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
Однак сплатити ці податки до бюджету зобов’язаний сам ФОП «протягом 180 календарних днів з першого дня … демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у … заяві зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи».
Це регламентує вже згадуваний пункт 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, він же вказує, що «податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою … без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом».
Чи може мобілізований ФОП провадити далі підприємницьку діяльність і які тут є ризики
Мобілізований ФОП може займатися підприємницькою діяльністю. Однак тут є суттєві суперечності у нормах чинного законодавства і до кінця це питання, на жаль, не врегульоване.
Українська гельсінська спілка з прав людини, «може привести до зловживання контролюючими органами та вибіркового притягнення до адміністративної відповідальності».
Річ у тім, що, як уже зазначалося, ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» не забороняє провадити підприємницьку діяльність.
Однак у ЗУ «Про запобігання корупції» міститься норма, згідно з якою суб’єктами, на яких поширюється дія цього закону є «військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій» (підпункт «г» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного закону).
Тобто переліченим вище категоріям заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, зокрема, й підприємницькою.
Водночас відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» «військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством».
Однак дана норма надто розмита, а чинне законодавство не встановлює виключного переліку військових посад, що дозволяють чи забороняють займатися підприємницькою діяльністю. Також не встановлені жодні критерії, за якими можна визначити ці посади.
Тобто така невизначеність несе у собі ризики щодо неоднозначності трактування права займатися підприємницькою діяльністю мобілізованими фізичними особами-підприємцями.
Попри те, що за таке правопорушення передбачена лише адміністративна відповідальність (штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 5100-8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом), довільність трактування самого правопорушення не надихає.
